нашіптувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
нашіптувати — I = нашептати (кому потай наговорювати комусь про кого / що н.), натуркувати, натуркати Пор. обмовляти II ▶ див. чаклувати, шептати I … Словник синонімів української мови
нашіптування — я, с. Дія за знач. нашіптувати. ||Те, що хто небудь нашіптує комусь … Український тлумачний словник
нашіптуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нашіптувати … Український тлумачний словник
підшіптувати — ую, уєш, недок., розм. Шептати, нашіптувати непомітно, потай … Український тлумачний словник
шептати — I (говорити, вимовляти щось дуже тихо), нашіптувати, нашептати, шепота[і]ти, пришіптувати, вишіптувати, вишептати, шамотіти, шавкотіти, шелестіти II ▶ див. доносити 1), чаклувати, шептатися … Словник синонімів української мови
натуркувати — ую, уєш, недок., нату/ркати, аю, аєш і натурча/ти, чу/, чи/ш, розм. 1) перех.Спонукати, підбурювати до чого небудь. 2) тільки недок., неперех. Потай наговорювати, нашіптувати комусь про кого небудь. Натуркати голову комусь … Український тлумачний словник
нашептати — див. нашіптувати … Український тлумачний словник
підказувати — ую, уєш, недок., підказа/ти, ажу/, а/жеш, док., перех. і неперех. 1) Тихо говорити, нашіптувати кому небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. 2) розм. Додавати що небудь до сказаного кимось, кінчати чийсь вислів. 3) перен … Український тлумачний словник
шушукати — аю, аєш, недок., розм. 1) Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших, нашіптувати кому небудь щось. 2) перен. Тихо шуміти, шелестіти … Український тлумачний словник